наступного дня

наступного дня СГ; эртэси гӱнӱ СГ наступного дня; эртэси йыл / йылын наступного року М.

наступний (у часі) ; эртэс ахшамы наступного вечора СГ; эртэс базары наступної неділі Г; эртэс йыл наступний рік СГ; эртэс йылы наступного року Б; эртэс кӱн наступного дня СБ, СЛ; эртэс кӱнӱ наступного дня ВН, П-К.

1. n

дальший, наступний; той, що йде за (про людину або предмет)

2. adj

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) майбутній, наступний (у часі)

3. adv

1) потім, після

2) іншим разом, знову

3) ще

4. prep

1) поруч з, біля (тж next to)

2):

next to — (вказує на слідування за величиною, значущістю тощо) після

* * *

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) наступний ( за часом); майбутній; icт. який безпосередньо передував

4) iм. наступна, найближча людина або предмет

1) потім, після; безпосередньо після; на другому місці

2) наступного разу, знову

3) ще

указує на знаходження в безпосередній близькості до кого-небудь, чого-небудь поруч з, біля

1. допуст. спол. хоч, хоча СБ, СК; здэсен бир гӱн вармасалар, экинчи гӱнӱ онда хоча якогось дня не підуть, то наступного дня все-таки там СК.

2. розд. спол. хоч...хоч, чи... чи СБ; здэсе меэм ӱйӱмэ болсун, здэсе ӧбӱрнӱң ӱйне чи в моїй хаті, чи в кого іншого в хаті СБ.

скор. tom next

1) згоджуватися, погоджуватися; сходитися в думках (з — with, to)

2) домовлятися (про — on, upon)

3) давати згоду

4) ладити, жити в злагоді

5) відповідати (чомусь), гармоніювати (з чимсь — with)

6) бути корисним (підхожим)

7) бути до душі

8) грам. узгоджуватися

9) упорядковувати, доводити до ладу

* * *

1) погоджуватися; домовлятися; сходитися в думках; умовлятися, змовлятися, домовлятися; розм.. вирішено!, по руках!

2) погоджуватися, давати згоду

3) погоджувати; схвалювати; затверджувати, схвалювати

4) ладити, уживатися, жити в злагоді

5) відповідати, гармоніювати, не суперечити

6) звич. із запереч. бути корисним, підходящим

7) гpaм. узгоджуватися

1. n

1) збірн. послідовники, прихильники; постійні читачі

2) почет

3) покликання, професія

4) прямування

5) (the following) таке

2. adj

1) наступний

2) нижченаведений, нижчезгаданий, нижченазваний

3. prep

після, слідом за

* * *

1) послідовники, прихильники; постійні читачі ( якого-небудь журналу)

2) почет; супровідні особи

3) слідування

4) ( the following) нижченаведене; наступне

5) cпeц. спостереження, супровід ( цілі)

1) наступний; нижчезгаданий, нижченаведений

2) попутний ( про вітер)

v відкладати, переносити; оголошувати/ робити перерву

- to adjourn a conference перенести конференцію (на пізніший термін)

- to adjourn the consideration (of a draft resolution, etc.) відкласти розгляд (проекту резолюції тощо)

- to adjourn the debate перервати/ відкласти обговорення

- to adjourn a decision відкласти вирішення питання

- to adjourn the meeting until 3 p. m. перервати збори до З години

- to adjourn the meeting to the next day відкласти засідання до наступного дня

- to adjourn the meeting to a week's time відкласти засідання на тиждень

- to adjourn sine die відкласти на невизначений термін, відкласти без вказання терміну

- to adjourn the sitting відкласти засідання

 завтра, наступного дня

оброблене, засіяне поле, город ВН, СБ, СЛ, СГ; тары зан просянище, просяне поле ВН, НЛ, СГ; пор. изан, йизан.

див. занет-.

мен йирми бала федиз эттим; федиз эттик балайы, эртэс кӱнӱ дэ зан умроздан чыхардых дэ кӱль этэр эдик я хрестила двадцятеро дітей; ми хрестили дитину, а наступного дня (..?) й попіл розвіювали К.

гӱнӱ наступного дня СГ.

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

I n

1. порядок ведення (засідання тощо)

2. правила процедури, регламент

3. порядок, спокій; заведений порядок; наказ, розпорядження

4. орден

- further order нове розпорядження

- international economic order міжнародний економічний порядок

- protocol order протокольний порядок

- public order громадський порядок

- sessional orders правила, що залишаються в силі протягом однієї сесії

- social order суспільний устрій

- standing orders правила, що залишаються в силі протягом кількох сесій; постійні правила

- local order of precedence місцевий порядок старшинства

- natural order of things звичайний порядок

- world economic order міжнародний економічний порядок

- order of agenda порядок/ черговість питань порядку денного; порядок розгляду пунктів порядку денного

- order of business порядок денний (зборів, конференцій тощо); порядок чи черговість розгляду

- order of the day порядок денний

- order of the debate порядок проведення дебатів

- order of official precedence порядок дотримання старшинства в офіційних випадках

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order in writing письмовий наказ; письмова вказівка

- breach of order порушення регламенту

- point of order питання до порядку ведення (зборів тощо)

- to be in order бути правомочним/ правомірним/ доречним; відповідати правилам процедури

- to be awarded the order of... бути нагородженим орденом...

- to be out of order бути неправомірним/ недоречним; протирічити правилам процедури, бути порушенням правил процедури

- to call to order

a) закликати до порядку

b) відкрити збори

- to call a speaker to order закликати виступаючого до порядку

- to change the order of the items змінити черговість/ порядок питань (порядку денного)

- to establish international economic order встановити міжнародний економічний порядок

- to establish peace and order встановити спокій і порядок

- to keep order дотримуватись порядку

- to maintain order in the hall забезпечувати дотримання порядку в залі засідань

- to maintain peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to overthrow the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to preserve peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to proclaim a statement out of order оголосити про неправомірність заяви; оголосити про те, що заява є недоречною

- to raise a point of order піднімати питання з порядку ведення засідання

- to restore peace and order відновити спокій і порядок

- to rise to (a point of) order взяти слово до порядку ведення зборів (особливо перервавши виступа юного)

- to ruin the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to rule smbd. out of order позбавити когось слова; попередити про порушення правил процедури

- to wear the orderof... носити орден...

- in order to для того, щоб; з метою

- in order of у порядку черги; по старшинству

- in protocolar order в порядку протокольного старшинства

- Am I in order? Чи з моєю заявою все гаразд?

- O. of the Bath орден Бані (один з найвищих орденів Великої Британії)

- order book книга розпорядку роботи (Палати громад Парламенту Великої Британії; випускається в дні засідань Палати)

- O. of the British Empire орден Британської імперії

- O. of the Companions of Honour орден Кавалерів пошани

- order in council "Королівський указ в раді" (урядове розпорядження, схвалене монархом, яке не потребує розгляду в парламенті)

- O. of the Garter орден Підв'язки

- O. of Merit "За заслуги" (одна з найвищих нагород Великої Британії)

- order paper розпорядок дня (наступного засідання Палати громад, Велика Британія)

- O. of St. John орден св. Іоанна

- O. of St. Michael and St. George орден св. Михайла і св. Георгія

- the motion is not in order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the motion is out of order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the question is not in the order питання не передбачене порядком денним

- the question is out of the order питання не передбачене порядком денним

- the speaker is not in order оратор не передбачений порядком денним

- the speaker is out of order оратор не передбачений порядком денним

- Would this motion be in order ? Чи прийнятна ця пропозиція з точки зору процедури?

II v

1. наказувати, розпоряджатись, давати вказівки

2. направляти, посилати

- to be ordered abroad бути направленим за кордон

- to order silence наказати замовкнути